Уютная семейная жизнь в Украине: 2+2=❤️

Family room 2 2 Ukraine

Family room 2 2 Ukraine

Уютная семейная жизнь в Украине: 2+2=❤️

Уютная семейная жизнь в Украине: 2+2=❤️ - Мой Большой, Немного Сумасшедший Путеводитель по Райскому Уголку (С Плюсом и Минусами!)

"Уютная семейная жизнь в Украине: 2+2=❤️"… Ну что ж, звучит многообещающе, правда? Особенно когда вы уже продрались сквозь адскую неделю с детьми, и вам просто необходимо место, где можно выдохнуть. Я, конечно, сразу полезла в интернет (да, я тоже сначала ищу отзывы!), а потом… пришлось проверить все на себе. Итак, вот мой честный, не всегда лестный, но зато абсолютно правдивый взгляд на это место. Готовы? Тогда поехали!

Accessibility - Доступность (иногда как в сказке про Золушку, а иногда…)

Начнем с насущного: доступность. Тут, как говорится, "50 на 50". С одной стороны, Facilities for disabled guests обещают: ура! С другой стороны, я не видела каких-то прям супер-специфических приспособлений для колясочников, хотя везде вроде как Elevator есть. Надеюсь, все действительно продумано. В любом случае, перед бронированием, позвоните и уточните, если для вас это критично.

On-site accessible restaurants / lounges - Доступные рестораны/лаунджи на территории. Не могу ручаться за каждый уголок (я ведь не везде побывала!), НО рестораны, в которых я была, казались вполне ок для людей с ограниченными возможностями.

Internet access, Free Wi-Fi in all rooms!, Internet, Internet [LAN], Internet services, Wi-Fi in public areas - Интернет, Интернет, Интернет! (Иногда с перебоями)

О, святой интернет! Free Wi-Fi in all rooms! - это большой плюс. Но вот скорость… Иногда прямо хотелось кричать в потолок. А, ну да, Internet [LAN] тоже обозначен… Кто сейчас вообще пользуется LAN-ом? Шучу, конечно, но все же. В общем, для работы – может быть, для просмотра фильмов в HD – не факт. В публичных зонах Wi-Fi in public areas получше, вроде, но тоже без гарантий. Так что, запасайтесь терпением и, возможно, лимитом на мобильный интернет.

Things to do, ways to relax - Чем заняться, как расслабиться? (О, это интересно!)

Тут, ребята, почти рай! Pool with view (с видом!), Sauna, Spa, Spa/sauna, Steamroom, Swimming pool, Swimming pool [outdoor] - в бассейне я, честно говоря, больше балдела, чем плавала. Вид – просто открытка! Fitness center есть, но я до него так и не добралась (зато прекрасно отдохнула в спа!). Massage – да, стоит попробовать! Body scrub, Body wrap – я как-то отчаялась дойти до этого. Что-то мне подсказывает, что это место для тех, кто умеет себя баловать. А я? Я хотела просто отдохнуть от стирки и готовки!

Cleanliness and safety - Чистота и безопасность (спокойно!)

Тут все хорошо, даже отлично. Anti-viral cleaning products, Daily disinfection in common areas, Hand sanitizer - видно, что следят за этим. Rooms sanitized between stays - это тоже важно. Staff trained in safety protocol, Sterilizing equipment - в общем, можно не беспокоиться. Чувствовала себя в безопасности.

Dining, drinking, and snacking - Еда, напитки, перекусы (а это – отдельная песня!)

Restaurants – их несколько, и это большой плюс. A la carte in restaurant, Buffet in restaurant, Breakfast [buffet], Asian breakfast, International cuisine in restaurant, Western breakfast, Vegetarian restaurant - выбор есть! Но вот качество… Всё очень зависит от конкретного ресторана и от блюда. Завтраки – хороши. Шведский стол (Breakfast [buffet]) - классика жанра. Coffee/tea in restaurant - кофе не всегда радовал, а вот чай – да! Poolside bar - это моя любовь! Snack bar – спасает, когда хочется перекусить между процедурами. Room service [24-hour] - очень удобно для тех, кто привык есть ночью (как я!). Desserts in restaurant - сладости – не всегда «вау!», но вполне съедобно.

Services and conveniences - Услуги и удобства (кое-что очень даже пригодилось!)

Air conditioning in public area - спасает в жару. Concierge, Daily housekeeping - очень приятно, когда кто-то убирает за тебя! Cash withdrawal, Currency exchange - удобно, если вдруг понадобится наличка. Doorman - встречает и провожает, это мило. Laundry service, Ironing service - супер! Meeting/banquet facilities, Meetings, Seminars - если вам нужно провести мероприятие, то это тоже вариант (но я не пробовала). Gift/souvenir shop - купить сувенир – всегда пожалуйста! Family/child friendly - да, это оно!

For the kids - Для детей (а вот это важно!)

Babysitting service - да, есть! Kids facilities, Kids meal - это тоже плюс! Дети были заняты, а у меня было время для себя!

Available in all rooms - Доступно в каждом номере (кое-что пригодится!)

Additional toilet, Air conditioning, Alarm clock, Bathtub, Bathrobes, Bathroom phone - ну, ванная комната и халаты – это всегда плюс! Coffee/tea maker - утром – это святое. Desk, Extra long bed, Refrigerator, Safety/security feature, Satellite/cable channels - в принципе, все есть. Wi-Fi [free] - ну, вы уже поняли, да?

Getting around - Как добраться (очень просто!)

Airport transfer - пожалуйста! Taxi service, Car park [free of charge], Car park [on-site] - с парковкой проблем нет.

А теперь, мои личные наблюдения и немного сумбура (простите, я старалась!)

  • Про номер: У меня был номер с балконом. Прекрасно! Но вот слышимость… Слышно буквально всё, что происходит в соседних номерах. Так что, берите беруши, если чутко спите!
  • Про персонал: В целом, вежливые и старательные. Но иногда… Кажется, им немного не хватает опыта. Некоторые вопросы приходилось объяснять по два раза.
  • Про еду: В одном из ресторанов я заказала суп. Он был… странноватым. Слишком соленым. Но, честно говоря, я не стала жаловаться. Не люблю скандалы. Просто больше не заказывала суп.
  • Про атмосферу: В целом, очень мило и уютно. Место для семейного отдыха – однозначно да. Но это не Five-star luxury. Это скорее такой, домашний комфорт.
  • Про бассейн с видом: О, это стоит всех недостатков! Сидеть там, смотреть на закат… Идеально. Прямо забываешь обо всем на свете.

Итого:

Уютная семейная жизнь в Украине: 2+2=❤️ - это хорошее место для отдыха с детьми. Есть свои недостатки, но в целом – очень даже стоит. Звёздочки? Ну, четыре с натяжкой. Но я бы вернулась. Только в этот раз возьму беруши и буду пить чай на балконе, любуясь видом и мечтая о ещё одном походе в спа!

А теперь – БОМБИЧЕСКОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ (для вас, милые мои!)

Специально для тех, кто читал мой отзыв до конца (а вы, я надеюсь, именно такие!):

Забронируйте отдых в "Уютной семейной жизни" прямо сейчас, и получите:

  • **Бесплат
Лучший Jinjiang Inn на ул. Вэньхуа в Баотоу: бронируйте прямо сейчас!

Book Now

Family room 2 2 Ukraine

Семейное Путешествие в Украину: Хаос, Любовь и Вареники (Ориентировочная Программа, с Учетом Того, Что Все Пойдет Не По Плану!)

Состав группы: Я (безнадежный романтик и тайный организатор), Жена (которая все знает лучше меня и всегда права), Дочь Аня (10 лет, мастер по части капризов и тик-токов) и Сын Петя (5 лет, энергии - как у трех электростанций).

Цель: Показать детям "настоящую" Украину, а не ту, что в учебниках. И постараться не сойти с ума.

День 1: Прилет в Киев и Попытка Сохранить Разум.

  • Утро (6:00): Подъем. (Ага, как будто мы выспались!) Аня уже в телефоне, Пете нужна "сикуха" (туалет, привет!). Жена пытается найти паспорт, который я, конечно же, положил не туда.
  • Завтрак (6:30): Бутерброды "на скорую руку" (сыр, колбаса, "вырви глаз" кетчуп). Петя устраивает истерику, потому что ему нужен "смузи из единорога". Да, блин, где я его, интересно, найду?
  • Дорога в аэропорт (7:30): Такси. Молимся, чтобы не опоздать. Аня ноет про "скучный рейс". Петя всю дорогу поет "Мама, я люблю тебя!" (каждый 30 секунд).
  • Перелет (10:00): Эконом-класс. Жена бормочет что-то про "тесноту". Аня требует Wi-Fi, Петя - мультики. Нашел, наконец, тот журнал, который планировал почитать… только сейчас вспомнил, что забыл очки. Великолепно!
  • Прибытие в Киев (12:00): Ура! Наконец-то земля! Аэропорт "Борисполь". Такси в центр. Водитель явно любит гонять, а я боюсь высоты. Жесткая комбинация.
  • Размещение в отеле (13:00): Название писать не буду - вдруг кто-то из персонала прочитает и узнает, какие мы "бесподобные" гости! Аня вопит про "отвратительный вид из окна". Петя бегает по номеру, как торпеда. Жена критикует подушки. Я, кажется, начинаю тихо ненавидеть отпуск. Нет, стоп. Надо расслабиться!
  • Обед (14:00): Ресторан украинской кухни. Заказываем борщ (я!), вареники (жена!), котлету по-киевски (Аня, которая больше всего ждет "тик-токи из ресторана") и… Черт! Петя отказывается есть все, кроме макарон. Звучит фраза: "Ну вот, опять!"
  • Прогулка по Крещатику (16:00): Красиво, конечно. Но Аня, опять же, недовольна. "Слишком много людей!" Петя теряется в толпе. Я чуть не теряю сознание. Жена находит какой-то магазин, где "нельзя пройти мимо".
  • Ужин (19:00): Пицца. Ну, хоть что-то. Петя доволен! Аня делает селфи с пиццей, жена вздыхает, я пью пиво.
  • Вечер (20:00): Укладываем детей. Обещаю сказку (сам засыпаю на середине). Тишина…ненадолго. Петя кричит, что хочет пить. Аня жалуется на кошмар. Я сдаюсь.

День 2: Золотые Ворота, Софийский Собор и Непрекращающийся Хаос.

  • Утро (8:00): Попытка позавтракать. Неудачная. Аня не ест, Петя размазывает кашу по столу. Жена ругается. Я думаю о кофе.
  • Золотые Ворота (9:00): Исторический объект. Аня зевает. Петя пытается залезть на статую. Я пытаюсь сохранить спокойствие. Жена читает лекцию об истории Украины. Мне бы хоть что-то запомнить…
  • Софийский Собор (10:30): Впечатляет! Но Аня ворчит, что "скучно". Петя задает вопросы про "дядей на картинках". Жена фотографирует каждый угол. Я думаю о том, что пора бы уже выпить кофе.
  • Прогулка по Андреевскому спуску (12:00): Сувениры. Аня выбирает какую-то "страшную" куклу. Петя теряет шапку. Жена торгуется. Я пытаюсь найти хоть какое-то пространство для маневра…
  • Обед (14:00): Кафе с видом на Днепр. В меню - шашлык. Петя заказывает картошку фри. Аня отказывается от всего, кроме газировки. Я объедаюсь.
  • Поездка на метро (16:00): Аня в восторге от глубоких станций. Петя боится эскалатора. Толпа. Жара. Жена ворчит про "неудобства". Я чувствую себя, как в кипящем котле.
  • Вечер (18:00): Свободное время для шопинга. (Жена, держись!). Я и дети отправлены в парк. Качели, горки, мороженое. Петя падает, Аня обижается. Я пытаюсь их помирить.
  • Ужин (20:00): Домашний ужин в отеле (спасибо, что есть микроволновка!). Разогреваем вареники (которые жена купила на рынке). Вкусно! Петя требует еще. Аня, неожиданно, тоже ест. Чудо!
  • Вечер (21:00): Снова пытаемся уложить детей. Сказки, песни, обещания. Тишина… (на 5 минут). Петя опять хочет пить. Аня требует "еще одну сказку". Я сдаюсь окончательно. Включаю какой-то мультик. Ложусь рядом. Засыпаем все вместе.

День 3: Киевская Область, Чернобыль… (Ну ладно, может, в следующий раз)

  • … И так далее…
  • Попытки посетить музеи, парки, зоопарк (с обязательными криками Пети: "Хочу к тигру!")
  • Попытки найти вкусную еду (с жалобами Ани на "невкусное")
  • Попытки не поругаться с женой (спойлер: неудачные)
  • Попытки просто хоть немного отдохнуть. (Снова, неудачные).

Оценки и Выводы:

  • Главное: Мы живы. Почти здоровы. И, кажется, начинаем привыкать к этому хаосу.
  • Вареники: Жизненно важны. Покупать много!
  • Аня: К любому культурному мероприятию необходим хороший Wi-Fi и возможность отснять "тикухи" - это как минимум.
  • Петя: Нужен смузи из единорога и постоянное внимание.
  • Жена: Без нее никуда! Как бы она ни ворчала, все под контролем. И борщ, кстати, был очень вкусным.
  • Я: Просто хочу выспаться. И хоть на пару часов почувствовать себя не "ходячим банкоматом" и "обслуживающим персоналом", а человеком.
  • Украина: Прекрасна! Неидеальна, но настоящая, живая, со своим неповторимым характером. Обязательно вернемся! (И, может быть, как-нибудь все-таки съездим в Чернобыль…)
  • Хаос: Он будет. Это неизбежно. Но, черт возьми, это и есть самое интересное!

P.S. Эта

Американская мечта: Гармония в гостевом доме Harmon!

Book Now

Family room 2 2 Ukraine

Okay, let's dive into the messy, beautiful, and sometimes downright baffling world of "Уютная семейная жизнь в Украине: 2+2=❤️" (Cozy Family Life in Ukraine: 2+2=❤️) with some FAQs that are less Wikipedia and more, well, *me*. Buckle up, it's gonna be a ride!

Ну, с чого все починається? Оце планування дитини? Чи як?

Ну, знаєш... спочатку, звісно, романтика: свічки, вино, п'яні обіцянки. Потім, бачиш, "бажаємо мати сім'ю". Це звучить так солодко, як торт "Медовик", але, чесно кажучи, планувати маленького монстра настільки конкретно... це трохи як намагатися передбачити рух кота. Воно все якось... випадково і дико. Ми, наприклад, планували "тоді, коли будемо готові". А потім... Ну, потім дитина. І ти такий: "ОГО! Ми справді мали це на увазі?!" Але найцікавіше починається після...

А як щодо вагітності? Це точно як у тих фільмах, де всі світяться від щастя?

Ха! Світяться... Ну, моя дружина світилася, але я, чесно кажучи, відчував себе більше як зомбі. Вранці нудило, ввечері нудило, посеред дня нудило. Я жартома казав, що я теж вагітний, тільки в мене просто мігрені кожен день. Але, серйозно, це чудовий час. Вона ж і їла з такою дикою жагою... Огірки з солодкою згущонкою! Це було щось. Їй так хотілося, що я бігав у магазин о третій ночі! Любов, вона й є любов, правильно? А потім, коли починаєш відчувати ці удари... Це... як ніби хтось грає на барабанах всередині тебе. Спочатку страшно, а потім... Ну, розумієш, дивовижно. Але все одно нудоти я їй досі згадую, хоч і з любов'ю, звичайно.

Роди? Це страшно?

Ох, роди... Це... Це як американські гірки. Спочатку підйом, страшно, потім різкий спуск, потім трохи спокійніше, а потім знову УХ! Я був присутнім при обох родах наших дітей. Перший раз я просто боявся впасти в обморок. Другий раз я вже знав, що буде, і намагався бути опорою, але... Але це потуги! Це таке відчуття безпорадності... І ти тільки й можеш, що тримати дружину за руку і шепотіти: "Ти сильна! Ти зможеш!". Вона, звісно, кричала на мене: "Заткнися!". Але потім бачиш це маленьке чудо... І все миттєво забувається. Потім ти такий: "Ну, може, ще одного?" А потім згадуєш про недоспані ночі, про підгузки, про постійний галас, і кажеш: "НІ!". Доки не пройде пару років і не забувається як все було насправді...

Як щодо перших місяців з дитиною? Це такий романтичний час, правда ж?

Романтика? Ха! Це... "Виживання". Недоспані ночі... Дитятко кричить, ти думаєш, що це дитина, але це твоя нервова система, яка кричить від втоми. Годинник, він наче сповільнюється, а час пролітає, коли ти намагаєшся хоч пару хвилин поспати. Перші місяці... Це суцільна рутина: годування, пелюшки, годування, пелюшки, трохи перепочинку... І так по колу. У мене були галюцинації від недосипу. Я якось бачив, як дитина злетіла і літала по кімнаті, поки її мама зціджувала молоко. Ніколи не забуду. Але, знову ж таки, це також час неймовірної близькості. Коли дивишся на це маленьке беззахисне створіння... І розумієш, що готовий віддати за нього все на світі. Але спочатку поспать би трохи...

Як справлятися з двома малими шибениками?

О, це... це як управління цирком! Два шибеники? Це подвійна порція любові, подвійна порція безладу, подвійна порція криків. Один тягне кицьку за хвіст, другий малює на стіні. Ти кричиш: "Не можна!", а потім розумієш, що вчора сам так зробив. Потім, ти бачиш, як вони обіймаються, сміються разом... І ти такий: "Ну, ладно, можна і потерпіти". Головне - це дисципліна. Але, чесно кажучи, я і сам її частенько забуваю. Важливо: намагайтеся знайти час для себе. Навіть якщо це 10 хвилин у ванній кімнаті. І обов'язково, ховайте шоколад від дітей. Це святе.

А як щодо фінансів? Діти - це дорого, чи не так?

О, це... Це найскладніше питання з усіх. Діти - це дорого. Дуже дорого. Підгузки, їжа, одяг, іграшки... А ще гуртки, садок, школа... І з кожним роком рахунки стають все більшими. Але, знаєш, найголовніше, що не купляєш, а отримуєш. Ту любов, що вони тобі дають, не купиш за гроші. Той сміх, ті обійми... Це безцінно. Я інколи думаю, що можна знайти способи економити, віддавати старі речі, готувати вдома, купляти дитячий одяг на секонд хенді. Але коли бачиш, як твоя дитина світиться від щастя, коли отримує... ну, хоч якусь дрібничку, розумієш, що все не дарма. Це як інвестиція в майбутнє. І дуже дороге.

Улюблені сімейні традиції?

Ми любимо суботNayti Otel

Family room 2 2 Ukraine

Family room 2 2 Ukraine